Острів Джарилгач на Херсонщині цього року, напевно, буде без відпочиваючих (та що острів, тут не факт, що всі ми зможемо залишитись живими та здоровими, хоча це було б непогано). Але чайкам переміщення у просторі не заборониш. Як і мені не заборниш невеличкі переміщення у часі, завдяки тому, що розбираю давно відзняті на старенький мобільний телефон кадри. Аби на хвильку згадати гуркіт води, голоси птиць, завжди унікальні заходи Сонця, не надто дику, але дикувату природу, ніжне злиття вод моря та заливу. Можливість побути трохи у спокої, разом, або на самоті.
Підписуйтесь на мій новий ютуб-канал.
